Мітя Фєнєчкін: життя та неймовірні пригоди у Plarium

статті
25.07.2014

article image

Компанія Plarium створює комп’ютерні ігри, які завоювали серця мільйонів людей в усьому світі. Її студії розташовані в Тель-Авіві, Сімферополі та Харкові. Саме в харківському підрозділі Plarium працює наш сьогоднішній герой – Мітя Фєнєчкін, 2D-дизайнер, художник, музикант і людина багатьох інших талантів.

Мітя розповів нам про свій звичайний день у незвичайному офісі, а також про натхнення, музику та жуйку, яка може змінити долю людини.

Ранок:

Як не дивно, мій ранок починається з будильника. Грає мій улюблений трек Purple. Не замислюючись ні секунди, переставляю будильник ще на 10 хвилин і намагаюсь вхопитися за примарні залишки сновидінь, які були моїм гідом по мальовничій Ісландії.

Не вийшло. Я повертаюся до вікна і бачу, що квітень сам не свій, на вулиці досить похмуро. У таку погоду нелегко змінити затишне ліжко на п’ятнадцятихвилинну прогулянку під дощем.

Я втішаю себе: головне – дістатися до роботи, і все зміниться. Коли виходиш з ліфта, потрапляєш у місце зі своїм кліматом і погодними умовами. Тут завжди сонячно від палаючих очей, а на кухні неодмінно чекає чашка смачної кави. Від сніданку нічого не залишилося, але сам винен – ​​проміняв смачні млинці на сон.

З ранку зазвичай виходить вирішити те, що ввечері ніяк не вдавалося. Відразу знаходяться шляхи вирішення. Сьогодні закінчу замок, який малюю вже два тижні. Не можу сказати, що для мене головне – результат. Напевне, все ж процес. Хоча, якщо розібратися, то найважливіше – знайти ту саму гармонію між задоволеністю результатом і кайфом від процесу. Мені здається, потрібно шукати баланс у всьому. Це, звичайно, не сама мета, але відмінний засіб. Дуже важливо цілком занурюватися в те, що робиш в даний момент, концентруватися на конкретній дії, тоді сьогодення не зникає даремно.

article image

День:

Подивився на годинник і зрозумів, що забув замовити обід. Доведеться вибиратися по місцевих калюжах до найближчої харчевні. Обираю кафе через дорогу зі смачною домашньою кухнею – дуже люблю просту їжу без витончень.

Коли малюєш ілюстрацію протягом декількох днів, дуже важливо поглянути на роботу з боку: як відомо, око «замилюється», і можна легко щось випустити. Тому ми бігаємо один до одного з різних відділів і радимося, сперечаємося – вчимося усі разом. Дуже важливо вчитися завжди, навіть коли малюєш якусь дрібницю.

У всьому важлива практика. Можна володіти величезним квадратним мозком, що вміщує тисячі книг з пластичної анатомії та композиції, але без практики нічого доброго не вийде. Головне – не обманювати себе! Людина, яка себе обманює, ніколи нічому не навчиться. Важливо відкрито собі заявляти про те, що ти не вмієш і просто вчитися цьому. Адже не соромно щось не вміти, соромно – боятися пізнати. Чесність перед собою взагалі багато в чому полегшує життя.

У якийсь момент з’являється відчуття, що все, що ти робиш, тобі не належить, і ти тільки провідник. Це досить складно. Малюєш щось, складаєш пісні, але все це – спільне. Просто ти як провідник приніс це в світ. Тому дуже дивно, коли хвалять за якусь ілюстрацію – я навіть не знаю, що відповідати в такі моменти.

article image

Вечір:

Ну ось, кінець робочого дня, але натхнення нахлинуло з новою силою – нікуди не подінешся, не можна його кидати напризволяще. Якби я зустрів Людину-яка-винайшла-все, обов’язково поцікавився б тим, що ж змусило її винайти натхнення.
Навіть жуйка, приліплена у трамваї, може надихнути на щось таке, що змінить чиєсь життя.

З вікон Plarium ми спостерігаємо приголомшливі заходи сонця. Стрічка Інстаграму в цей час просто прекрасна. Сонце сідає кожного дня, що в цьому особливого? Але це відбувається завжди по-різному, кожен захід гарніше попереднього. Те ж стосується днів і років. Здавалося б, кожен день встаєш в один і той же час, виконуєш одні й ті ж дії, але при цьому завжди все по-іншому. А якщо ні, потрібно почати зміни з малого: перекласти подушку на інший бік ліжка, змінити мелодію будильника, змінити зачіску, політати на аероплані або в один прекрасний день прокинутися в Ісландії і послухати Purple, і не боятися, що це раптом виявиться сном.

Поглянув на годинник. Пора бігти – через півгодини концерт «Оркестру Че». Вимикаю лампу, зберігаюсь і прямую в Crossroads. По дорозі зустрічаю знайомих товаришів, і, здається, нам по дорозі.

Дуже люблю концерти і живу енергетику, коли мурашки від музики. Чудово, що в Харкові багато хорошої музики, яку пишуть люди, що живуть з тобою по сусідству, ходять тими самими вулицями і п’ють каву в тих самих кафе. Якщо задуматися, в якійсь мірі музика визначила долю нашої компанії: саме тому, напевно, ми створили Plarium Music Hall. Там виступають різні музиканти: нещодавно, наприклад, до нас приходив у гості Сергій Бабкін. І це теж чудово.

Ніч:

Коли спати ще зарано, а грати на гітарі вже запізно, саме час помалювати. Я вирішив створити книгу-щоденник, яка називається «Zdesь». Ставлю задачу: малювати кожен день, доки не завершиться цикл або розділ, потім – перерва для накопичення інформації та якихось інших творчих поривів. У цій книзі всі ілюстрації намальовані ручкою, без використання олівця або чернеток. Своєрідне дослідження підсвідомості – дуже цікаво дивитися, куди приводить лінія.

Потрібно вчитися ловити хвилю натхнення і спрямовувати її на що завгодно. Головне – щоб натхнення було світлим, адже у всіх є суб’єктивні істини. А якщо раптом починає мучити питання «а навіщо я це все роблю?», я згадую чиюсь фразу: «справжнє мистецтво не потребує мотивацій». Сідаю за стіл, умикаю Purple і просто малюю.

article image