У харківській студії Plarium працює чемпіон Європи з авіамодельного спорту у командному заліку. Колегам він відомий я к Денис Кобзан, Senior Сommunity manager.

Денис, що для тебе авіамодельний спорт? Певно, це не лише хобі, але і можливість побачити світ та реалізувати себе?

Для більшості авіамоделістів це більше, ніж звичайне хобі – це справа усього життя. Всі, хто займається цим спортом, найчастіше хворіють ним. Я знаю багато людей, що починали, як я, у віці учнів середньої школи, а зараз їм за 30 чи навіть за 60. Авіамоделізмом можна займатися у будь-якому віці, почати можна у будь-який момент. Що потрібно для того, щоб все вдавалося? Ваше пристрасне бажання.

А які навички або таланти важливі для авіамоделіста?

Існує декілька важливих моментів. По-перше, це терпіння. Адже на створення моделі може піти кілька місяців. По-друге, це акуратність. Модель – то дуже крихка річ, яку можна зламати одним необережним рухом. При обробці, скажімо, нервюр можна зробити щось не максимально точно, і це призведе до того, що доведеться почати все спочатку. Залізні нерви вам також знадобляться, тому що будь-що може трапитись. Починаючи з різкої критики тренера і закінчуючи несприятливими погодними умовами. На вулиці +3, іде дощ, а ти на полі, де тобі потрібно вибратись із намету, зібрати свою модель під зливою, запустити її у небо і спробувати піймати висхідний потік. Потім треба знайти модель, яка може сісти у болото чи заплутатись у дереві, і тоді треба розмірковувати, як її дістати і при цьому не ушкодити.

А як ти знаходиш час для свого хобі? Чи не заважало тобі твоє захоплення авіамодельним спортом?

Коли я тільки починав, я займався після занять. В університеті часу було більше, насправді, мені завжди вистачало. Взагалі я не можу сказати, що мені коли-небудь заважало те, чим я займався. Я ні про що не жалкую. Все, що відбувалось, відбувалось правильно.

Нам відомо, що ти мрієш виграти чемпіонат світу. Коли за тебе вболівати і як ти збираєшся готуватись?

У 2006 я брав участь у чемпіонаті світу, що проходив у Німеччині, але серед юніорів. Ми посіли 4 місце. Звичайно, хотілося б потрапити на змагання міжнародного рівня. Якщо все буде добре, то, можливо, братиму участь цього або наступного літа. Що стосується підготовки, то головне – це тренування, тренування і ще раз тренування. Необхідно завжди залишатись максимально зібраним і сконцентрованим.

Чи є у тебе який-небудь амулет чи талісман, який ти береш на змагання?

У мене є декілька улюблених футболок, в яких я люблю літати. Тому на змагання я завжди одягаю одну з них.

Чи спілкуєшся ти з іншими авіамоделістами? Як ти знаходиш спільну мову зі спортсменами різного віку? Чи існує між вами жорстка конкуренція?

Мені цікавіше спілкуватися з дорослими, більш досвідченими спортсменами. На змагання ми, як правило, вирушаємо усім клубом, і серед нас є також і 12-річні діти. З ними я спілкуюсь здебільшого у випадках, коли необхідна моя допомога чи порада. Я знайомий з усіма українськими спортсменами, ми багато часу проводимо разом на міжнародних змаганнях. Я також спілкуюсь зі спортсменами з інших країн. У наших бесідах я можу поділитися з ними інформацією, наприклад, про вагу моєї моделі, але технічний аспект завжди залишається таємницею. А взагалі авіамоделізм – достатньо дружелюбний вид спорту.

Як ти почуваєшся під час польоту? Чи хотів би та навчитися керувати справжнім літаком чи гелікоптером?

Літати дуже цікаво і чудово! Політ – це свобода! Але я ніколи не бажав стати пілотом. Звісно, я замислювався над цим, але далі цього не заходило. Мені цікаво те, чим я займаюсь, і мені цього вистачає. Можливо, коли я придбаю свій власний літак чи гелікоптер, тоді і доведеться замислитись про опанування навичок керування повітряним транспортом.

Чи доводилось тобі літати на якихось незвичайних апаратах: повітряних кулях, парапланах?

Літав на параплані і дельтаплані. Теж цікаво – летиш вільно і легко. Завжди мріяв спробувати стрибок із парашутом, але все ніяк не вдавалось. Хотів собі і друзям зробити подарунок, але поки що це лише нереалізована мрія.

Ти можеш стверджувати, що цей спорт тебе змінив тим чи іншим чином?

Так. Авіамодельний спорт дав мені дійсно багато значить. Перш за все, він навчив мене ніколи не здаватися. У мене було багато переломних моментів, коли нічого не виходило, було бажання все кинути, піти, зайнятися чимось іншим або зовсім нічим не займатися. Але я розумів, що це все тимчасові труднощі, треба лише через них пройти і все буде окей.

Денис, ми бажаємо тобі успішних стартів, висхідних потоків, передбачуваних приземлень і, звичайно, нових перемог. З нетерпінням чекаємо на можливість підтримати тебе на чергових змаганнях!